Розсіяння Бабá (англ. Bhabha scattering) є процесом електрон -позитронного розсіяння у квантовій електродинаміці :
e
+
e
−
→
e
+
e
−
{\displaystyle e^{+}e^{-}\rightarrow e^{+}e^{-}}
Існують дві діаграми Фейнмана провідного порядку, що вносять вклад в амплітуду розсіяння : процес анігіляції та процес розсіяння. Розсіяння Баба названо на честь індійського фізика Хомі Баба .
Амплітуда розсіяння Баба використовується як монітор світності в електрон-позитронних колайдерах .
Розсіяння Баба використовувалось як монітор світності в ряді експериментів на e+ e– колайдерах, наприклад, на Великому електрон-позитронному колайдері . Точне вимірювання світності необхідно для точних вимірювань перерізів інших, більш рідкісних, процесів.
Електрон-позитронні колайдери, що працюють в районі низько розташованих адронних резонансів (приблизно від 1 до 10 ГеВ), такі як Пекінський електронний синхротрон (BES) та «B-фабрики» Belle II and BaBar , використовують розсіяння Баба на великі кути як монітор світності. Для досягнення бажаної точності на рівні 0,1 % експериментальні вимірювання необхідно порівняти з теоретичним розрахунком, що має включати квантово-електродинамічні поправки другого порядку.[ 1] Високоточне вимірювання загального адронного перерізу при цих низьких енергіях є вирішальним вкладом у теоретичний розрахунок аномального магнітного моменту мюона , який використовується для пошуку фізики поза межами Стандартної моделі .
У першому наближенні, усереднений за спіном диференціальний переріз для цього процесу можна описати як
d
σ
d
(
cos
θ
)
=
π
α
2
s
(
u
2
(
1
s
+
1
t
)
2
+
(
t
s
)
2
+
(
s
t
)
2
)
{\displaystyle {\frac {\mathrm {d} \sigma }{\mathrm {d} (\cos \theta )}}={\frac {\pi \alpha ^{2}}{s}}\left(u^{2}\left({\frac {1}{s}}+{\frac {1}{t}}\right)^{2}+\left({\frac {t}{s}}\right)^{2}+\left({\frac {s}{t}}\right)^{2}\right)\,}
де s , t і u — змінні Мандельштама ,
α
{\displaystyle \alpha }
— стала тонкої структури , і
θ
{\displaystyle \theta }
— кут розсіювання.
Цей поперечний переріз нехтує масою електрона (вважаючи її значно меншою за енергію процесу), і включає лише внесок від обміну фотонами. Це наближення добре працює за енергій зіткнень, що є малими порівняно з масою Z-бозону , близько 91 ГеВ: при вищих енергіях також стає важливим внесок від обміну Z-бозонів.
У цій статті змінні Мандельштама визначаються як
s
=
{\displaystyle s=\,}
(
k
+
p
)
2
=
{\displaystyle (k+p)^{2}=\,}
(
k
′
+
p
′
)
2
≈
{\displaystyle (k'+p')^{2}\approx \,}
2
k
⋅
p
≈
{\displaystyle 2k\cdot p\approx \,}
2
k
′
⋅
p
′
{\displaystyle 2k'\cdot p'\,}
t
=
{\displaystyle t=\,}
(
k
−
k
′
)
2
=
{\displaystyle (k-k')^{2}=\,}
(
p
−
p
′
)
2
≈
{\displaystyle (p-p')^{2}\approx \,}
−
2
k
⋅
k
′
≈
{\displaystyle -2k\cdot k'\approx \,}
−
2
p
⋅
p
′
{\displaystyle -2p\cdot p'\,}
u
=
{\displaystyle u=\,}
(
k
−
p
′
)
2
=
{\displaystyle (k-p')^{2}=\,}
(
p
−
k
′
)
2
≈
{\displaystyle (p-k')^{2}\approx \,}
−
2
k
⋅
p
′
≈
{\displaystyle -2k\cdot p'\approx \,}
−
2
k
′
⋅
p
{\displaystyle -2k'\cdot p\,}
де наближення справедливі для високих (релятивістських) енергій.
Як діаграма розсіяння, так і діаграма анігіляції вносять внесок у матричний елемент процесу. Якщо позначити 4-імпульс позитрона як k і k' , а 4-імпульс електрона як p і p' , і використовуючи правила Фейнмана, можна вивести наступні матричні елементи:
де
γ
μ
{\displaystyle \gamma ^{\mu }\,}
— гамма-матриці Дірака ,
u
,
a
n
d
u
¯
{\displaystyle u,\ \mathrm {and} \ {\bar {u}}\,}
— 4-спінори для ферміонів, а
v
,
a
n
d
v
¯
{\displaystyle v,\ \mathrm {and} \ {\bar {v}}\,}
— 4-спінори для анти-ферміонів (див. Рівняння Дірака ).
(розсіяння)
(анігіляція)
M
=
{\displaystyle {\mathcal {M}}=\,}
−
e
2
(
v
¯
k
γ
μ
v
k
′
)
1
(
k
−
k
′
)
2
(
u
¯
p
′
γ
μ
u
p
)
{\displaystyle -e^{2}\left({\bar {v}}_{k}\gamma ^{\mu }v_{k'}\right){\frac {1}{(k-k')^{2}}}\left({\bar {u}}_{p'}\gamma _{\mu }u_{p}\right)}
+
e
2
(
v
¯
k
γ
ν
u
p
)
1
(
k
+
p
)
2
(
u
¯
p
′
γ
ν
v
k
′
)
{\displaystyle +e^{2}\left({\bar {v}}_{k}\gamma ^{\nu }u_{p}\right){\frac {1}{(k+p)^{2}}}\left({\bar {u}}_{p'}\gamma _{\nu }v_{k'}\right)}
Зверніть увагу, що між двома діаграмами є різниця у знаку.
Для обчислення неполяризованого перерізу потрібно усереднити за можливими значеннями спінів вхідних частинок (s e- та s e+ ) і підсумувати за спінами вихідних частинок. Це,
|
M
|
2
¯
{\displaystyle {\overline {|{\mathcal {M}}|^{2}}}\,}
=
1
(
2
s
e
−
+
1
)
(
2
s
e
+
+
1
)
∑
s
p
i
n
s
|
M
|
2
{\displaystyle ={\frac {1}{(2s_{e-}+1)(2s_{e+}+1)}}\sum _{\mathrm {spins} }|{\mathcal {M}}|^{2}\,}
=
1
4
∑
s
=
1
2
∑
s
′
=
1
2
∑
r
=
1
2
∑
r
′
=
1
2
|
M
|
2
{\displaystyle ={\frac {1}{4}}\sum _{s=1}^{2}\sum _{s'=1}^{2}\sum _{r=1}^{2}\sum _{r'=1}^{2}|{\mathcal {M}}|^{2}\,}
Спочатку можна обчислити
|
M
|
2
{\displaystyle |{\mathcal {M}}|^{2}\,}
:
|
M
|
2
{\displaystyle |{\mathcal {M}}|^{2}\,}
=
e
4
|
(
v
¯
k
γ
μ
v
k
′
)
(
u
¯
p
′
γ
μ
u
p
)
(
k
−
k
′
)
2
|
2
{\displaystyle e^{4}\left|{\frac {({\bar {v}}_{k}\gamma ^{\mu }v_{k'})({\bar {u}}_{p'}\gamma _{\mu }u_{p})}{(k-k')^{2}}}\right|^{2}\,}
(розсіяння)
−
e
4
(
(
v
¯
k
γ
μ
v
k
′
)
(
u
¯
p
′
γ
μ
u
p
)
(
k
−
k
′
)
2
)
∗
(
(
v
¯
k
γ
ν
u
p
)
(
u
¯
p
′
γ
ν
v
k
′
)
(
k
+
p
)
2
)
{\displaystyle {}-e^{4}\left({\frac {({\bar {v}}_{k}\gamma ^{\mu }v_{k'})({\bar {u}}_{p'}\gamma _{\mu }u_{p})}{(k-k')^{2}}}\right)^{*}\left({\frac {({\bar {v}}_{k}\gamma ^{\nu }u_{p})({\bar {u}}_{p'}\gamma _{\nu }v_{k'})}{(k+p)^{2}}}\right)\,}
(інтерференція)
−
e
4
(
(
v
¯
k
γ
μ
v
k
′
)
(
u
¯
p
′
γ
μ
u
p
)
(
k
−
k
′
)
2
)
(
(
v
¯
k
γ
ν
u
p
)
(
u
¯
p
′
γ
ν
v
k
′
)
(
k
+
p
)
2
)
∗
{\displaystyle {}-e^{4}\left({\frac {({\bar {v}}_{k}\gamma ^{\mu }v_{k'})({\bar {u}}_{p'}\gamma _{\mu }u_{p})}{(k-k')^{2}}}\right)\left({\frac {({\bar {v}}_{k}\gamma ^{\nu }u_{p})({\bar {u}}_{p'}\gamma _{\nu }v_{k'})}{(k+p)^{2}}}\right)^{*}\,}
(інтерференція)
+
e
4
|
(
v
¯
k
γ
ν
u
p
)
(
u
¯
p
′
γ
ν
v
k
′
)
(
k
+
p
)
2
|
2
{\displaystyle {}+e^{4}\left|{\frac {({\bar {v}}_{k}\gamma ^{\nu }u_{p})({\bar {u}}_{p'}\gamma _{\nu }v_{k'})}{(k+p)^{2}}}\right|^{2}\,}
(анігіляція)
|
M
|
2
{\displaystyle |{\mathcal {M}}|^{2}\,}
=
e
4
(
k
−
k
′
)
4
(
(
v
¯
k
γ
μ
v
k
′
)
(
u
¯
p
′
γ
μ
u
p
)
)
∗
(
(
v
¯
k
γ
ν
v
k
′
)
(
u
¯
p
′
γ
ν
u
p
)
)
{\displaystyle ={\frac {e^{4}}{(k-k')^{4}}}{\Big (}({\bar {v}}_{k}\gamma ^{\mu }v_{k'})({\bar {u}}_{p'}\gamma _{\mu }u_{p}){\Big )}^{*}{\Big (}({\bar {v}}_{k}\gamma ^{\nu }v_{k'})({\bar {u}}_{p'}\gamma _{\nu }u_{p}){\Big )}\,}
(
1
)
{\displaystyle (1)\,}
=
e
4
(
k
−
k
′
)
4
(
(
v
¯
k
γ
μ
v
k
′
)
∗
(
u
¯
p
′
γ
μ
u
p
)
∗
)
(
(
v
¯
k
γ
ν
v
k
′
)
(
u
¯
p
′
γ
ν
u
p
)
)
{\displaystyle ={\frac {e^{4}}{(k-k')^{4}}}{\Big (}({\bar {v}}_{k}\gamma ^{\mu }v_{k'})^{*}({\bar {u}}_{p'}\gamma _{\mu }u_{p})^{*}{\Big )}{\Big (}({\bar {v}}_{k}\gamma ^{\nu }v_{k'})({\bar {u}}_{p'}\gamma _{\nu }u_{p}){\Big )}\,}
(
2
)
{\displaystyle (2)\,}
=
e
4
(
k
−
k
′
)
4
(
(
v
¯
k
′
γ
μ
v
k
)
(
u
¯
p
γ
μ
u
p
′
)
)
(
(
v
¯
k
γ
ν
v
k
′
)
(
u
¯
p
′
γ
ν
u
p
)
)
{\displaystyle ={\frac {e^{4}}{(k-k')^{4}}}{\Big (}\left({\bar {v}}_{k'}\gamma ^{\mu }v_{k}\right)\left({\bar {u}}_{p}\gamma _{\mu }u_{p'}\right){\Big )}{\Big (}\left({\bar {v}}_{k}\gamma ^{\nu }v_{k'}\right)\left({\bar {u}}_{p'}\gamma _{\nu }u_{p}\right){\Big )}\,}
(
3
)
{\displaystyle (3)\,}
=
e
4
(
k
−
k
′
)
4
(
v
¯
k
′
γ
μ
v
k
)
(
v
¯
k
γ
ν
v
k
′
)
(
u
¯
p
γ
μ
u
p
′
)
(
u
¯
p
′
γ
ν
u
p
)
{\displaystyle ={\frac {e^{4}}{(k-k')^{4}}}\left({\bar {v}}_{k'}\gamma ^{\mu }v_{k}\right)\left({\bar {v}}_{k}\gamma ^{\nu }v_{k'}\right)\left({\bar {u}}_{p}\gamma _{\mu }u_{p'}\right)\left({\bar {u}}_{p'}\gamma _{\nu }u_{p}\right)\,}
(
4
)
{\displaystyle (4)\,}
Далі треба просумувати спіни всіх чотирьох частинок. Позначимо спін електрона як s і s' , а спін позитрона як r і r' .
∑
s
p
i
n
s
|
M
|
2
{\displaystyle \sum _{\mathrm {spins} }|{\mathcal {M}}|^{2}\,}
=
e
4
(
k
−
k
′
)
4
(
∑
r
′
v
¯
k
′
γ
μ
(
∑
r
v
k
v
¯
k
)
γ
ν
v
k
′
)
(
∑
s
u
¯
p
γ
μ
(
∑
s
′
u
p
′
u
¯
p
′
)
γ
ν
u
p
)
{\displaystyle ={\frac {e^{4}}{(k-k')^{4}}}\left(\sum _{r'}{\bar {v}}_{k'}\gamma ^{\mu }(\sum _{r}v_{k}{\bar {v}}_{k})\gamma ^{\nu }v_{k'}\right)\left(\sum _{s}{\bar {u}}_{p}\gamma _{\mu }(\sum _{s'}{u_{p'}{\bar {u}}_{p'}})\gamma _{\nu }u_{p}\right)\,}
(
5
)
{\displaystyle (5)\,}
=
e
4
(
k
−
k
′
)
4
Tr
(
(
∑
r
′
v
k
′
v
¯
k
′
)
γ
μ
(
∑
r
v
k
v
¯
k
)
γ
ν
)
Tr
(
(
∑
s
u
p
u
¯
p
)
γ
μ
(
∑
s
′
u
p
′
u
¯
p
′
)
γ
ν
)
{\displaystyle ={\frac {e^{4}}{(k-k')^{4}}}\operatorname {Tr} \left({\Big (}\sum _{r'}v_{k'}{\bar {v}}_{k'}{\Big )}\gamma ^{\mu }{\Big (}\sum _{r}v_{k}{\bar {v}}_{k}{\Big )}\gamma ^{\nu }\right)\operatorname {Tr} \left({\Big (}\sum _{s}u_{p}{\bar {u}}_{p}{\Big )}\gamma _{\mu }{\Big (}\sum _{s'}{u_{p'}{\bar {u}}_{p'}}{\Big )}\gamma _{\nu }\right)\,}
(
6
)
{\displaystyle (6)\,}
=
e
4
(
k
−
k
′
)
4
Tr
(
(
k
/
′
−
m
)
γ
μ
(
k
/
−
m
)
γ
ν
)
⋅
Tr
(
(
p
/
′
+
m
)
γ
μ
(
p
/
+
m
)
γ
ν
)
{\displaystyle ={\frac {e^{4}}{(k-k')^{4}}}\operatorname {Tr} \left((k\!\!\!/'-m)\gamma ^{\mu }(k\!\!\!/-m)\gamma ^{\nu }\right)\cdot \operatorname {Tr} \left((p\!\!\!/'+m)\gamma _{\mu }(p\!\!\!/+m)\gamma _{\nu }\right)\,}
(
7
)
{\displaystyle (7)\,}
=
e
4
(
k
−
k
′
)
4
(
4
(
k
′
μ
k
ν
−
(
k
′
⋅
k
)
η
μ
ν
+
k
′
ν
k
μ
)
+
4
m
2
η
μ
ν
)
(
4
(
p
′
μ
p
ν
−
(
p
′
⋅
p
)
η
μ
ν
+
p
ν
′
p
μ
)
+
4
m
2
η
μ
ν
)
{\displaystyle ={\frac {e^{4}}{(k-k')^{4}}}\left(4\left({k'}^{\mu }k^{\nu }-(k'\cdot k)\eta ^{\mu \nu }+k'^{\nu }k^{\mu }\right)+4m^{2}\eta ^{\mu \nu }\right)\left(4\left({p'}_{\mu }p_{\nu }-(p'\cdot p)\eta _{\mu \nu }+p'_{\nu }p_{\mu }\right)+4m^{2}\eta _{\mu \nu }\right)\,}
(
8
)
{\displaystyle (8)\,}
=
32
e
4
(
k
−
k
′
)
4
(
(
k
′
⋅
p
′
)
(
k
⋅
p
)
+
(
k
′
⋅
p
)
(
k
⋅
p
′
)
−
m
2
p
′
⋅
p
−
m
2
k
′
⋅
k
+
2
m
4
)
{\displaystyle ={\frac {32{e^{4}}}{(k-k')^{4}}}\left((k'\cdot p')(k\cdot p)+(k'\cdot p)(k\cdot p')-m^{2}p'\cdot p-m^{2}k'\cdot k+2m^{4}\right)\,}
(
9
)
{\displaystyle (9)\,}
Хоча ця формула є точною, у випадку електронів зазвичай досліджують масштаби енергій, які набагато перевищують масу електрона. Нехтування масою електрона тоді дає спрощений вигляд:
1
4
∑
s
p
i
n
s
|
M
|
2
{\displaystyle {\frac {1}{4}}\sum _{\mathrm {spins} }|{\mathcal {M}}|^{2}\,}
=
32
e
4
4
(
k
−
k
′
)
4
(
(
k
′
⋅
p
′
)
(
k
⋅
p
)
+
(
k
′
⋅
p
)
(
k
⋅
p
′
)
)
{\displaystyle ={\frac {32e^{4}}{4(k-k')^{4}}}\left((k'\cdot p')(k\cdot p)+(k'\cdot p)(k\cdot p')\right)\,}
=
8
e
4
t
2
(
1
2
s
1
2
s
+
1
2
u
1
2
u
)
{\displaystyle ={\frac {8e^{4}}{t^{2}}}\left({\tfrac {1}{2}}s{\tfrac {1}{2}}s+{\tfrac {1}{2}}u{\tfrac {1}{2}}u\right)\,}
=
2
e
4
s
2
+
u
2
t
2
{\displaystyle =2e^{4}{\frac {s^{2}+u^{2}}{t^{2}}}\,}
Процес отримання матричного елемента для анігіляції подібний до вищезазначеного. Оскільки дві діаграми перетворюються одна в одну прости поворотом, а частинки початкового та кінцевого стану однакові, достатньо переставити імпульси, що дає
1
4
∑
s
p
i
n
s
|
M
|
2
{\displaystyle {\frac {1}{4}}\sum _{\mathrm {spins} }|{\mathcal {M}}|^{2}\,}
=
32
e
4
4
(
k
+
p
)
4
(
(
k
⋅
k
′
)
(
p
⋅
p
′
)
+
(
k
′
⋅
p
)
(
k
⋅
p
′
)
)
{\displaystyle ={\frac {32e^{4}}{4(k+p)^{4}}}\left((k\cdot k')(p\cdot p')+(k'\cdot p)(k\cdot p')\right)\,}
=
8
e
4
s
2
(
1
2
t
1
2
t
+
1
2
u
1
2
u
)
{\displaystyle ={\frac {8e^{4}}{s^{2}}}\left({\tfrac {1}{2}}t{\tfrac {1}{2}}t+{\tfrac {1}{2}}u{\tfrac {1}{2}}u\right)\,}
=
2
e
4
t
2
+
u
2
s
2
{\displaystyle =2e^{4}{\frac {t^{2}+u^{2}}{s^{2}}}\,}
(Цей результат пропорційний
(
1
+
cos
2
θ
)
{\displaystyle (1+\cos ^{2}\theta )}
, де
θ
{\displaystyle \theta }
— кут розсіяння в системі центру мас.)
Оцінка останнього, інтерференційного члена за тим самим принципом, та додавання трьох членів, дає кінцевий результат:
|
M
|
2
¯
2
e
4
=
u
2
+
s
2
t
2
+
2
u
2
s
t
+
u
2
+
t
2
s
2
{\displaystyle {\frac {\overline {|{\mathcal {M}}|^{2}}}{2e^{4}}}={\frac {u^{2}+s^{2}}{t^{2}}}+{\frac {2u^{2}}{st}}+{\frac {u^{2}+t^{2}}{s^{2}}}\,}
Теоретичні концепти Явища Частинки